выы

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ВІСНИК

Авторизація


   
Забули пароль?
Реєстрація

РОЗСИЛКА НОВИН

НОВИНИ

ОПИТУВАННЯ

ОПИТУВАННЯ

КОРИСНІ ЛІНКИ






Концепція реформування місцевого самоврядування в Україні
                                                                                                                                                                проект
                                                 Концепція реформи місцевого самоврядування


Концепція реформи місцевого самоврядування в Україні (далі - Концепція) розроблена з урахуванням положень Концепції державної регіональної політики, національного і міжнародного досвіду становлення та організації (функціонування) місцевого самоврядування, документів Ради Європи, зокрема Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи щодо розвитку місцевої демократії з метою визначення засад розбудови оптимальної, ефективної системи належного, доброчесного місцевого самоврядування в Україні.

1. Проблема, на розв'язання якої спрямована Концепція

В Україні закладено конституційні засади місцевого самоврядування, ратифіковано Європейську хартію місцевого самоврядування, прийнято низку базових нормативно-правових актів, які створюють правові та фінансові основи його діяльності.

Проте від часу ухвалення Конституції України та базових для місцевого самоврядування нормативно-правових актів розвиток місцевого самоврядування фактично зупинився на рівні територіальних громад – міст обласного значення, оскільки переважна більшість територіальних громад через їх надмірну подрібненість та надзвичайно слабку фінансову базу виявилась неспроможною виконувати всі повноваження місцевого самоврядування.

Існуюча в Україні система місцевого самоврядування не відповідає потребам суспільства. Функціонування місцевого самоврядування не спрямовано на реалізацію його головного призначення – створення та підтримку сприятливого життєвого середовища, необхідного для всебічного розвитку людини, надання мешканцям територіальних громад якісних і доступних публічних послуг на основі сталого розвитку дієздатної громади.

Перед місцевим самоврядуванням постали виклики, які потребують ефективного та швидкого реагування:

    * економічна неспроможність переважної більшості територіальних громад, органів місцевого самоврядування щодо здійснення власних і делегованих повноважень;
    * недостатність ресурсів у бюджетах розвитку територіальних громад для інвестицій в інфраструктуру;
    * криза комунальної інфраструктури, загрозлива зношеність теплових, водно-каналізаційних, водопостачальних мереж і житлового фонду;
    * відсутність чіткого розподілу повноважень між рівнями, органами та посадовими особами місцевого самоврядування;
    * погіршення професійної якості складу місцевих рад внаслідок запровадження пропорційної системи виборів за закритими партійними списками;
    * відчуженість органів місцевого самоврядування від населення та їх корпоратизація, закритість і непрозорість діяльності, неефективне використання комунальної власності, земельних ресурсів, корупція;
    * криза кадрової політики, системи підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації посадових осіб, службовців органів місцевого самоврядування, депутатів місцевих рад;
    * нерозвиненість незалежного суспільного сектора соціальних ініціатив і соціальної економіки з виробництва соціальних, культурних, побутових, інформаційних та інших послуг для населення; невикористання ресурсного потенціалу цього сектора в місцевому розвиткові;
    * нерозвиненість форм прямої демократії, відсутність у жителів навичок безпосередньої участі у вирішенні питань місцевого значення;
    * соціальна дезінтегрованість територіальних громад та неспроможність жителів до солідарних дій із захисту своїх прав і відстоювання інтересів спільноти у співпраці з органами місцевої влади;
    * складна демографічна ситуація у більшості територіальних громад.

Ці виклики посилюються проблемами правового та інституційного характеру, які так і не були вирішені у попередні роки:

    * конституційно-правовою невизначеністю територіальної основи місцевого самоврядування, диспропорціями радянської системи адміністративно-територіального устрою;
    * надмірною централізацією повноважень, фінансових, матеріальних та інших ресурсів;
    * неефективною державною регіональною політикою, яка не стимулює громади до саморозвитку та прояву місцевої ініціативи;
    * дублюванням повноважень місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

2. Мета реформи та строки її виконання.

Мета та завдання реформи

Метою реформування місцевого самоврядування в Україні є підвищення якості життя людини за рахунок створення умов для сталого розвитку територіальних громад як самостійних і самодостатніх соціальних спільнот, члени яких матимуть можливість ефективно захищати власні права та інтереси шляхом участі у вирішенні питань місцевого значення.

Досягнення мети реформування місцевого самоврядування, створення реальної організаційної та фінансової самостійності територіальних громад та органів місцевого самоврядування, наближення їх можливостей та якості діяльності до європейських стандартів вимагає:

    * розроблення та реалізації системи заходів політичного, правового, інституційного та організаційного характеру, спрямованих на створення умов, що сприятимуть сталому розвитку територіальних громад;
    * трансформації базового рівня системи адміністративно-територіального устрою з метою формування суб'єкта місцевого самоврядування –територіальної громади, який мав би необхідні правові, фінансові та інші ресурсні можливості для надання населенню повноцінних публічних послуг та забезпечення комфортних і безпечних умов проживання людини у селі, селищі, місті;
    * стимулювання процесу становлення територіальної громади як цілісної (інтегрованої) солідарної соціальної спільноти, члени якої усвідомлюють свої інтереси та спроможні їх відстоювати у співпраці з органами місцевого самоврядування;
    * стимулювання розвитку форм прямої демократії та створення умов для безпосередньої участі жителів у вирішенні питань місцевого значення, в тому числі через органи самоорганізації населення, громадські організації та інші об'єднання громадян;
    * стимулювання розвитку незалежного суспільного сектору соціальних ініціатив і соціальної економіки із виробництва соціальних, культурних, побутових та інших послуг для населення;
    * забезпечення прозорості діяльності органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб;
    * розроблення дієвих механізмів громадського контролю за діяльністю органів і посадових осіб місцевого самоврядування;
    * перерозподіл повноважень між органами місцевого самоврядування та місцевими органами виконавчої влади, а також органами місцевого самоврядування різного територіального рівня на засадах децентралізації публічного управління та субсидіарності, з метою недопущення подвійного підпорядкування та дублювання функцій і завдань;
    * удосконалення процедур формування органів місцевого самоврядування та обрання сільських, селищних, міських голів;
    * створення умов для належного матеріального, фінансового та іншого ресурсного забезпечення виконання завдань і функцій місцевого самоврядування;
    * встановлення прозорих правил контролю дотримання конституційності та законності правових актів місцевого самоврядування та визначення порядку судового захисту прав і законних інтересів місцевого самоврядування;
    * удосконалення системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації посадових осіб, службовців органів місцевого самоврядування, депутатів місцевих рад, працівників комунальних установ та підприємств;
    * підвищення ролі, законодавчого визначення статусу асоціацій та інших об'єднань органів місцевого самоврядування як представників органів місцевого самоврядування у їх взаємовідносинах з органами державної влади.

Етапи і строки реалізації реформи

Етапи реформування місцевого самоврядування обумовлюються першочерговими, середньостроковими та перспективними завданнями трансформації і повинні бути синхронізовані з етапами впровадження адміністративно-територіальної реформи.

Перший етап – підготовчий (орієнтовний термін - 2008 рік):

    * розроблення та затвердження концепції;
    * розроблення змін до законодавства про місцеве самоврядування, про місцеві державні адміністрації в частині розмежування компетенції місцевого самоврядування та виконавчої влади;
    * ухвалення закону про асоціації місцевого самоврядування.

Другий етап – формування соціально-політичної бази реформи (2009 -2010 роки)

    * проведення широкої інформаційно-роз’яснювальної роботи;
    * впровадження механізму партнерських відносин між органами державної виконавчої влади та місцевого самоврядування;
    * прийняття закону України про вибори до місцевих рад та проведення місцевих виборів за виборчою системою, що забезпечує належне представництво громадян у місцевих радах, територіальних громад у районних радах та районів у обласних;
    * внесення змін до законодавства про публічну службу в частині встановлення єдиних підходів і вимог до регулювання державної служби та служби в органах місцевого самоврядування;
    * прийняття нового закону про місцеві референдуми;
    * створення умов для підтримки формування економічно спроможних і самодостатніх територіальних громад;
    * внесення змін до бюджетного, податкового, тендерного та іншого законодавства;
    * прийняття нової редакції Закону України «Про столицю України місто-герой Київ», прийняття окремого закону про місто з особливим статусом Севастополь, в частині забезпечення розмежування повноважень органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади;
    * удосконалення законодавства в частині організаційно - кадрового забезпечення органів місцевого самоврядування, підвищення кваліфікації службовців, сертифікації якості управління виконавчих органів місцевого самоврядування.

Третій етап – впровадження реформи (2010 рік):

    * проведення виборів до рад новостворених громад;
    * передача повноважень новоутвореним радам громад від сільських, селищних, міських рад, місцевих органів виконавчої влади відповідно до закону.

Четвертий етап – розширення повноважень органів місцевого самоврядування районів та регіонів (2011-2014 роки):

    * внесення необхідних змін до Конституції України, що створюють конституційну основу для утворення виконавчих органів обласних та районних рад і розмежування повноважень між цими органами та місцевими державними адміністраціями;
    * обрання районних та обласних рад та формування їх виконавчих органів;

3. Шляхи і засоби розв'язання проблеми

3.1. Принципи реформування

Реформування місцевого самоврядування має базуватись на основі Конституції, законів України та положеннях Європейської хартії місцевого самоврядування і здійснюватись на основі наступних принципів:

    * законності та верховенства права;
    * державної підтримки місцевого самоврядування;
    * партнерства між державою та місцевим самоврядуванням;
    * повсюдності місцевого самоврядування;
    * правовій, організаційній та фінансовій самостійності місцевого самоврядування;
    * підзвітності та підконтрольності органів і посадових осіб місцевого самоврядування територіальній громаді;
    * субсидіарності.

3.2. Формування нової територіальної основи місцевого самоврядування

Місцеве самоврядування базового та районного рівнів повинно будуватися на новій територіальній основі. Її параметри та шляхи формування визначаються Концепцією реформування адміністративно-територіального устрою України.

3.3. Принципи розмежування повноважень місцевого самоврядування

Одним із найголовніших завдань реформи місцевого самоврядування є проведення розмежування повноважень між органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Повноваження до органів місцевого самоврядування передаються державою, якщо:

    * повноваження неможливо чи недоцільно виконувати органами виконавчої влади;
    * на відповідному адміністративно-територіальному рівні створені представницькі органи місцевого самоврядування та підпорядковані їм виконавчі органи;
    * повноваження, що передаються, повинні бути стандартизовані, для чого необхідні чіткі вимоги до якості відповідних публічних послуг, встановлені критерії оцінки, індикатори успішності виконання повноважень;
    * повноваження передаються на максимально низький рівень, на якому можливо і доцільно здійснювати ці повноваження з огляду на кадровий, фінансовий, інфраструктурний потенціал та ресурси, необхідні для реалізації повноважень на такому рівні;
    * органи місцевого самоврядування готові та спроможні виконувати надані їм повноваження;
    * органи місцевого самоврядування мають достатні інструменти здійснення місцевої політики по відношенню до переданих повноважень, регуляторні, інституційні, інформаційні можливості;
    * забезпечено ефективний зворотній зв’язок між державою та місцевим самоврядуванням у вигляді встановлення відповідних інституцій і створення системи консультацій між державними органами та органами місцевого самоврядування через їх асоціації;
    * забезпечений належний рівень фінансування повноважень у вигляді закріплення частини податків та підтримки державою органів місцевого самоврядування, що ґрунтується на чітких, об’єктивних критеріях;
    * забезпечено ефективний контроль місцевими державними адміністраціями за дотриманням органами місцевого самоврядування Конституції та законів України;
    * створено адекватну систему зовнішнього контролю з боку громадськості.

Рівень децентралізації влади повинен відповідати співвідношенню двох показників – свобода органів місцевого самоврядування в прийнятті рішень та їх політична відповідальність за прийняті рішення.

Система організації влади на території повинна забезпечувати гармонізацію органів державної влади з органами місцевого самоврядування.

3.4 Основні напрями реформування системи органів місцевого самоврядування

Органи місцевого самоврядування утворюватимуться на таких рівнях адміністративно-територіального устрою: регіон (область, Автономна Республіка Крим, міста Київ та Севастополь), район, громада, райони в містах Києві та Севастополі.

В Автономній Республіці Крим діє представницький орган - Верховна Рада Автономної Республіки Крим, виконавчий орган – Рада міністрів Автономної Республіки Крим ;

В областях, містах Києві та Севастополі органами місцевого самоврядування будуть відповідно обласні, Київська та Севастопольська міські ради та їх виконавчі органи.

У районах органами місцевого самоврядування будуть районні ради та їх виконавчі органи.

У громадах органами місцевого самоврядування будуть ради громад та їх виконавчі органи, голова громади. В поселеннях, що входять до складу громади і не є її адміністративним центром, обирається староста села та може утворюватись орган самоорганізації населення.

На рівні областей, міст Києва та Севастополя та на рівні районів діятимуть місцеві державні адміністрації, які наділяються повноваженнями контролю законності актів органів місцевого самоврядування на відповідній території, здійснюють виконавчу владу на відповідній території та координують діяльність територіальних підрозділів центральних органів виконавчої влади.

3.5. Матеріально-фінансова основа місцевого самоврядування

3.5.1. Комунальна власність

Матеріальною основою місцевого самоврядування повинно бути майно, передане для виконання закріплених за місцевим самоврядуванням функцій. Розмежування комунальної та державної власності, в тому числі відповідне розмежування земель, повинно бути завершено. Первинним носієм права комунальної власності є територіальна громада.

Територіальним спільнотам районів і областей повинно бути надане право власності на об’єкти, які забезпечують виконання ними визначених законом функцій.

Територіальні громади повинні отримати право об’єднувати їхню комунальну власність чи набувати об’єкти в спільну комунальну власність для реалізації спільних програм, а також передавати об’єкти з власності одного суб’єкта комунальної власності у власність іншого суб’єкта комунальної власності за угодами відповідних органів місцевого самоврядування у визначеному законом порядку.

Потребує законодавчого вдосконалення порядок вилучення об’єктів приватної власності для передачі їх до комунальної власності з метою забезпечення суспільних потреб.

3.5.2. Фінансове забезпечення місцевого самоврядування

Створення умов для належного виконання повноважень органами місцевого самоврядування та забезпечення їхньої фінансової самостійності потребує вдосконалення законодавства щодо місцевих бюджетів та між бюджетних відносин. Зокрема:

1. Необхідно забезпечити відповідність рівня фінансових ресурсів органів місцевого самоврядування їхнім повноваженням, визначеним законодавством.

2. У частині делегованих державою повноважень повинні встановлюватися чіткі єдині стандарти надання послуг. Рівень фінансової допомоги з боку держави повинен забезпечувати дотримання цих стандартів. Для цього необхідно створити методики та критерії оцінки забезпечення виконання соціальних стандартів.

3. У частині власних повноважень – держава встановлює загальні вимоги для місцевого самоврядування щодо якості надання публічних послуг.

4. Для забезпечення фінансовими ресурсами виконання делегованих повноважень за органами місцевого самоврядування необхідно закріплювати ті джерела, які за своєю природою є загальнонаціональними, однак на рівень сплати яких органи місцевого самоврядування мають істотний вплив. При цьому вказані джерела повинні бути стабільними та добре прогнозованими. Потрібна така схема фінансової допомоги з боку держави на виконання власних повноважень, яка б заохочувала місцеві ради ефективно використовувати бюджетні кошти.

5. Для забезпечення власних повноважень необхідно застосовувати фінансові ресурси власної території, які легко адмініструються органами місцевого самоврядування. При цьому органам місцевого самоврядування надаються необхідні фінансові інструменти для забезпечення виконання цих повноважень у вигляді місцевих податків, встановлення та регулювання ставок, адміністрування, правового захисту рішень місцевого самоврядування в частині стягнення місцевих податків та зборів.

6. При виробленні податкової політики оподаткуванні застосовуються такі вимоги:

    * не можна вирішувати соціальні питання фіскальними інструментами – це прерогатива соціальних програм у видатковій частині бюджету;
    * не можна надавати пільги виходячи із особливостей платника податків; вказані пільги можуть стосуватись лише щодо об’єкту оподаткування;
    * податкові підьги можуть надаватись органом влади лише того рівня, до бюджету якого зараховуються такі податки.

7. Субвенції, що надходять до місцевих бюджетів, повинні мати цільове спрямування на видатки розвитку за конкретними програмами.

Слід ліквідувати практику надання субвенцій на соціальний захист населення, щодо яких місцеві органи влади не мають важелів впливу. Такі видатки повинні здійснюватись безпосередньо з державного бюджету. Субвенції з державного бюджету можуть надаватись лише за згодою органу місцевого самоврядування на їх отримання.

8. Трансферти, незалежно від їх природи, повинні надаватись безпосередньо до бюджетів, які є кінцевими отримувачами цих трансфертів.

Не можуть надаватись трансферти з державного бюджету одному рівню місцевого самоврядування для їх перерозподілу на інші рівні.

Розрахунок трансфертів повинен проходити прозоро, гласно, із залученням до консультацій представників від усіх рівнів органів місцевого самоврядування, що мають відповідні повноваження.

Процедури надання трансфертів повинні забезпечувати своєчасність, рівномірність, гарантованість та повноту їх надання.

У процесі виконання бюджету органи державної влади не можуть втручатись у процес використання субвенцій, за винятком випадків порушення порядку та напрямів їх використання. Процедури такого втручання повинні бути досить ретельними для забезпечення дотримання права фінансової самостійності органів місцевого самоврядування.

9. Для здійснення видаткових повноважень інвестиційного характеру органи місцевого самоврядування повинні отримати доступ до ринку запозичень. При цьому участь держави має контрольний характер.

10. У випадку касових розривів використовуються ресурси єдиного казначейського рахунка.

11. Адміністрування місцевих податків та зборів здійснюється органами місцевого самоврядування.

12. Визначені державою прогнозні показники доходів, що беруться до розрахунку трансфертів, повинні бути плановими для органів Державної податкової адміністрації.

13. Місцеві ради повинні мати можливість використовувати інструменти зовнішнього аудиту місцевого бюджету незалежними аудиторами.

14. Має бути запроваджено можливість багаторічного планування та затвердження бюджетів на довготривалій основі. При цьому необхідно забезпечити правонаступність прийнятих в попередні роки рішень щодо включення програм у багаторічний бюджет.

15. Тендерні процедури повинні бути синхронізованими з етапами бюджетного процесу.

3.6. Інструменти реформування

Інструментами забезпечення реформування місцевого самоврядування є:

    * інституційні – організація взаємодії органів державної влади, органів і посадових осіб місцевого самоврядування, громадських структур при розробленні засад реформування місцевого самоврядування та здійсненні реформи;
    * економічні – вдосконалення бюджетного процесу, податкових та міжбюджетних відносин, сприяння розвиткові комунальної власності та інших складових матеріально-фінансової основи місцевого самоврядування;
    * кадрові – здійснення заходів, спрямованих на удосконалення професійної якості служби в органах місцевого самоврядування, сприяння підвищенню кваліфікації службовців органів місцевого самоврядування;
    * інформаційно-просвітницькі – створення єдиного інформаційного простору органів місцевого самоврядування, забезпечення доступу громадян до інформації про рішення і діяльність органів та посадових осіб місцевого самоврядування, проведення інформаційної кампанії щодо завдань, процесу здійснення та результатів реформи місцевого самоврядування в Україні.
    * правові – моніторинг та своєчасне внесення змін до Конституції України та нормативно-правових актів, що забезпечують функціонування місцевого самоврядування;

3.7. Законодавче забезпечення

Законодавче забезпечення реформування місцевого самоврядування повинно мати комплексний характер і виходити з ідеології його цілісності, нового алгоритму конституційно-правового регулювання відносин у сфері місцевого і регіонального розвитку на таких рівнях законодавчого забезпечення.

Перший – конституційно-правовий. Для системної реформи місцевого самоврядування потрібно тлумачення окремих статей чинної Конституції.

Другий – законодавчо-спеціалізований. Потрібно внести зміни до законодавства про місцеве самоврядування, про організацію виконавчої влади, прийняти нормативно-правові акти про систему консультацій держави та самоврядування через асоціації місцевого самоврядування.

Третій – законодавчо-галузевий, який пов'язаний із внесенням змін до законодавства у сферах бюджетної, податкової, земельної політики, охорони здоров'я, освіти, соціального забезпечення, житлово-комунального господарства.

Такий комплексний характер законодавчого забезпечення реформування місцевого самоврядування, разом із впровадженням нової державної регіональної політики та оптимізації адміністративно-територіального устрою дасть змогу проведення структурних реформ, необхідних для України.

Необхідно удосконалити законодавство про місцеві вибори. Пропорційна виборча система із закритими партійними списками повинна бути замінена або пропорційною виборчою системою із відкритими виборчими списками, або мажоритарною виборчою системою. Обрання голів територіальних громад повинно відбуватись на основі абсолютної більшості голосів. На регіональному та субрегіональному рівнях виборча система повинна відповідати вимогам Конституції України і забезпечувати представництво суб’єктів формування цих органів.

Реформування місцевого самоврядування потребує зміцнення правових гарантій місцевого самоврядування, вдосконалення механізмів судового захисту прав та інтересів територіальних громад, органів і посадових осіб місцевого самоврядування.

4. Очікувані результати реалізації реформи

1) належний та ефективний розподіл повноважень між рівнями органів місцевого самоврядування та органами виконавчої влади на засадах децентралізації публічного управління та субсидіарності;

2) ефективна та стабільна система функціонування органів місцевого самоврядування, забезпечення прозорості діяльності органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, мінімізація умов для корупції;

3) створення умов для безпосередньої участі жителів у вирішенні питань місцевого значення, ефективність впливу громадян на прийняття рішень органами місцевого самоврядування;

4) організаційна та фінансова самостійність територіальних громад і органів місцевого самоврядування, наближення їх до європейських стандартів;

5) надання більшості адміністративних послуг органами місцевого самоврядування;

6) формування дієвих місцевих бюджетів;

7) створення умов, що сприятимуть сталому розвитку територіальних громад;

8) створення умов для належного матеріального, фінансового та іншого ресурсного забезпечення виконання завдань і функцій місцевого самоврядування.

5. Обсяг фінансових, матеріально-технічних, трудових ресурсів

Передача ряду повноважень із районного рівня на рівень громади супроводжуватиметься змінами в органах управління. Переважна більшість вказаних працівників буде працевлаштована в органах управління громад, створених, в першу чергу, на базі міст районного значення, селищ, а також виконавчих органів районної ланки місцевого самоврядування. Таким чином, очікується дотримання балансу штатів.

На етапі впровадження реформи, необхідне проведення широкої просвітницько-агітаційної роботи та залучених відповідних коштів. Кошти також передбачатимуться на етапі розроблення законопроектів.

Конкретні обсяги ресурсів, необхідних для впровадження реформи, можуть бути визначені при розробленні заходів з її реалізації на місцевому рівні.

6. Джерела фінансування


Фінансування проведення реформи здійснюватиметься з державного, місцевих бюджетів та інших джерел, передбачених законодавством.




* * *
Додаток 1
до Доповідної записки Кабінету Міністрів України
щодо політичної пропозицій «Про схвалення Концепції
реформи місцевого самоврядування»


Рекомендовані головні повноваження органів публічної влади на різних рівнях адміністративно-територіальних одиниць

Рівень громад

1) До основних повноважень органів місцевого самоврядування громади належать:

    * управління – забезпечення функціонування представницького органу ради громади, виконавчого органу ради, органів самоорганізації населення;
    * адміністрування місцевих податків та зборів;
    * соціально-економічний розвиток громади;
    * загальна освіта, дошкільна освіта, позашкільна освіта;
    * охорона здоров'я – первинна та профілактична медико-санітарна допомога, швидка медична допомога, стоматологічна допомога;
    * ветеринарна допомога;
    * культура - заклади культури, крім тих, що віднесені до регіонального та державного рівня, культурні та мистецькі програми, підтримка народних промислів;
    * сім’я, молодь, фізична культура, спорт і туризм – молодіжні програми, спортивні споруди загального користування, підтримка програм туризму;
    * соціальна допомога – територіальні центри соціального обслуговування населення, програми соціальної допомоги, в тому числі забезпечення соціальним житлом;
    * ведення Плану освоєння території громади, генеральних планів поселень;
    * містобудування та архітектура: ведення містобудівної кадастрової документації;
    * будівництво, ремонт та утримання доріг місцевого значення, вулиць, площ;
    * організація дорожнього руху;
    * організація місцевого громадського транспорту;
    * контроль у сфері експлуатації житла;
    * організація надання комунальних послуг – водопостачання, водовідведення, теплопостачання, утилізація твердих побутових відходів;
    * озеленення та благоустрій території, утримання кладовищ;
    * програми відпочинку та рекреації;
    * єдиний дозвільний офіс;
    * охорона навколишнього середовища – контроль за виконанням законодавства з охорони навколишнього середовища, екологічні програми;
    * землеустрій – вирішення питань землевідведення, ведення земельно-кадастрової документації;
    * лісове господарство;
    * водне господарство;
    * пожежна та рятувальна служби;
    * забезпечення громадського порядку;
    * управління комунальним майном громади;
    * дорадчі служби сільського господарства;
    * ведення реєстру виборців;
    * інші питання місцевого значення, що не належать до компетенції органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування інших рівнів адміністративно-територіального устрою.

2) До головних повноважень старости належать:

    * моніторинг виконання завдань соціально-економічного розвитку громади на відповідній території;
    * первинний документообіг – допомога мешканцям у підготовці документів та їх передачі до органів праці та соціального захисту населення;
    * моніторинг благоустрою, забудови території, захист навколишнього середовища у відповідності до законодавства;
    * нагляд за дотриманням громадського порядку, запобігання та присікання правопорушень, звернення до компетентних органів для прийняття рішень по суті;
    * підготовка пропозицій щодо кошторису видатків, що здійснюються на території поселення;
    * координація виконання бюджетних програм та діяльності бюджетних установ - розпорядників коштів бюджету громади на території поселення;
    * підготовка пропозицій до генерального плану поселення;
    * підготовка пропозицій до плану освоєння території громади;
    * управління комунальним майном, що знаходиться на території поселення, відповідно до рішення ради громади;
    * організація громадських робіт;
    * здійснення мирових функцій в питаннях побутових спорів;
    * прийняття управлінських рішень у межах, визначених законом, положенням та радою громади, компетенції.

3) До головних функцій ради старост належать:

    * попереднє погодження земельних питань перед розглядом їх на сесії ради громади;
    * попереднє погодження бюджету, перед розглядом його на сесії ради;
    * попереднє погодження питань, що стосуються соціально-економічного розвитку громади, перед розглядом їх на сесії ради громади.

4) На території громади розміщуються підрозділи (відокремлені робочі місця) таких органів виконавчої влади:

    * МВС (служба дільничної міліції);
    * казначейство;
    * санітарно-епідеміологічний контроль;
    * соціальний захист населення;
    * реєстрація прав власності;
    * реєстрація актів громадського стану;
    * цивільний захист населення.

5) Громада може виконувати завдання з повноважень органів самоврядування іншої громади на підставі угод з передачею відповідних коштів.

Рівень району

1) До основних повноважень органів місцевого самоврядування району належать:

    * освіта – методичне забезпечення, школи-інтернати широкого профілю;
    * охорона здоров'я – стаціонарна медична допомога, спеціалізована стоматологічна допомога;
    * спорт – дитячо-юнацькі спортивні школи;
    * соціальна допомога - будинки-інтернати для осіб похилого віку;
    * культура: методичне забезпечення, культурні заходи;
    * управління об’єктами спільної власності громад, переданих до району;
    * дорадчі служби сільського господарства – методологічне забезпечення.

2) До повноважень районних державних адміністрацій належать:

До власних повноважень РДА належать:

    * державні програми соціального захисту населення;
    * ведення земельного кадастру;
    * ведення містобудівного кадастру;
    * боротьба з безробіттям та активізація місцевого ринку праці;
    * охорона прав споживачів;
    * служба у справах неповнолітніх;
    * заходи з цивільної оборони та надзвичайних ситуацій;

До контрольних повноважень РДА належать:

    * нагляд за конституційністю та законністю актів органів місцевого самоврядування громад та районів;
    * інспекція шкіл;
    * водне господарство і рибальство - інспекція;
    * лісове господарство – інспекція;
    * інспекція охорони природи та навколишнього середовища;
    * архітектурно-будівельна інспекція;
    * сільськогосподарська інспекція;
    * контроль за веденням реєстру виборців;
    * інспекція за використанням земельних ресурсів;
    * інспекція доріг місцевого значення.

До координаційних повноважень РДА належать:

Координація діяльності територіальних підрозділів ЦОВВ, що не входять до структури РДА;

    * МВС,
    * МНС,
    * взаємодія з органами, що відносяться до інших гілок влади, - суд, прокуратура, СБУ.

Рівень регіону

1) До основних повноважень органів місцевого самоврядування регіону належать:

    * соціально економічний розвиток - планування та інвестиційний розвиток території регіону, реалізація програм міжрегіональної кооперації та заходів із просторового розвитку;
    * територіальне планування регіону;
    * освіта – професійно-технічна освіта, школи-інтернати спеціального профілю;
    * охорона здоров'я – спеціалізована медична допомога;
    * культура – філармонії, театри, музейна справа, охорона пам’яток та культурної спадщини;
    * спорт – спеціалізовані дитячо-юнацькі спортивні школи;
    * надання пропозицій щодо змін цільового призначення земель (крім земель у 20 км зоні від меж забудови поселень – центрів регіонів та міст із населенням понад 200 тис. чол.)
    * будівництво, ремонт та утримання доріг регіонального значення;
    * меліорація;
    * утилізація небезпечних відходів.

2) До головних повноважень обласних державних адміністрацій належать:

До власних повноважень ОДА належать

    * реалізація державної регіональної політики;
    * надання дозволу на зміну цільового призначення землі (крім земель в 20 км зоні від меж забудови поселень – центрів регіонів та міст з населенням понад 200 тис. чол.);
    * затвердження зміни меж поселень;
    * створення умов економічного розвитку, в тому числі ринку зайнятості;
    * забезпечення охорони навколишнього середовища, національні парки, заповідники, заказники;
    * забезпечення протипаводкових заходів;
    * ведення земельного кадастру регіону;
    * заходи з цивільної оборони та надзвичайних ситуацій;
    * притулки для неповнолітніх;
    * мобілізаційні програми;
    * питання національних меншин, міграції та релігії .

До контрольних повноважень ОДА належать:

    * нагляд за конституційністю та законністю актів органів місцевого самоврядування регіону;
    * інспекція лікарень;
    * інспекція охорони навколишнього середовища;
    * інспекція доріг регіонального значення.

До координаційних повноважень ОДА належать:

Координація діяльності територіальних підрозділів ЦОВВ, що не входять у структуру ОДА:

    * МВС,
    * МНС,
    * оборони;
    * взаємодія з органами, що відносяться до інших гілок влади - суд, прокуратура, СБУ.

Директор Департаменту місцевого
самоврядування та адміністративно-
територіального реформування                                                                                                   Ю.І. Ганущак
 
 
Закрыть [X]

Имя, фамилия*

Наименования товаров*

Контактный телефон

Контактный email*

Адрес доставки:*

Валюта оплаты:

Дополнительная информация к заявке

* Помечены поля, которые необходимо заполнить
Закрыть [X]

Имя, фамилия*

Наименования товаров*

Контактный телефон

Контактный email*

Адрес доставки:*

Валюта оплаты:

Номер кошелька WebMoney ,с которого будет произведена оплата*

Дополнительная информация к заявке

* Помечены поля, которые необходимо заполнить